- позублений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до позубити. || у знач. прикм.2) у знач. прикм. Який має зазублини, зубці.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
позублений
Смотреть что такое "позублений" в других словарях:
позублений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
позубленість — ності, ж. Абстр. ім. до позублений … Український тлумачний словник
